Цього року громадськість відзначає ювілейні дати від дня народження відомих петриківських майстрів, що зробили неоціненний внесок у розвиток славнозвісного мистецтва «петриківка». 130 років від дня народження Тетяни Пати, 120 – Надії Білокінь, 90 – Федора Панка. З цієї нагоди Дніпропетровський художній музей підготував міні-виставку творів відомих петриківців. Експозиція охоплює всього 9 робіт, проте, кожна з композицій заслуговує на особливу увагу, бо всі вони є знаковими для творчості митців і віддзеркалюють їх ідіостилі.

Петриківський розпис за більш ніж столітню історію свого існування пройшов шлях від виникнення художньої традиції до внесення у Репрезентативний список нематеріальної культурної спадщини людства ЮНЕСКО (2013). Творчість петриківців сприяла широкому визнанню народного розпису далеко за межами нашої країни й стала мистецькою візитівкою України.

Петриківський декоративний розпис отримав свою назву від села Петриківка, що на Дніпропетровщині. Декоративний розпис на Придніпров’ї виник, насамперед, як мистецтво мальованої хати.

Перші імена майстрів петриківського розпису, які дійшли до нас, належать вже до початку ХХ століття. Умовно це покоління можна назвати «корифеями петриківки»: Тетяна Пата (1884–1976) та Надія Білокінь (1894–1981). Твори цих майстринь вирізняються своєю безпосередністю, щирістю почуттів, щедрістю душі. Розглядаючи їх панно, захоплюєшся тонким відчуттям та легкістю, з якою створювали квіти ці прості селянки, які не мали не лише художньої, а й загальної освіти.

У 1936 році у Петриківці було відкрито Школу декоративного малювання, першим вчителем якої стала Тетяна Пата. Петриківські майстри, випускники школи продовжили славну справу своїх вчителів, зокрема, Федір Панко (1924–2007) став творчим лідером «петриківки» другої половини ХХ століття. Організація Федором Панком цеху підлакового розпису (1958) при промисловій артілі вишивальниць «Вільна селянка» та створення експериментальної творчої майстерні (1970) значно зміцнили фундамент народного мистецтва.

Отже, петриківський розпис має свою особливу художню мову, метою якої є передача краси, розмаїття флори ріднокраю. Відмінною рисою цього мистецтва є його свобода у зображувальних підходах. У «петриківці» не існує канонів, а тому майстер може вільно виявити свій хист. Кожен митець у власному арсеналі має перелік уподобаних мотивів, а найголовніше – індивідуальний почерк, що є його обличчям для мистецтвознавців та поціновувачів. Завдяки таким чинникам виникло та вже впродовж тривалого часу існує славнозвісне мистецтво села Петриківки.

Виставка працюватиме по 23 березня 2014 р.

Адреса музею: м. Дніпропетровськ, вул. Шевченка, 21

Музей працює з 10:00 до 17:30 (каса до 17.00)

вихідний – п’ятниця

Тел. 744-60-35, 47-33-38

artmuseum.dp.ua

Поделитесь с друзьями в социальных сетях!