У Дніпропетровському художньому музеї розпочинається проект «Експонат місяця». У фондосховищах музею зберігається близько дев’яти тисяч творів живопису, графіки, скульптури, декоративно-прикладного мистецтва. Проте лише один з них раз на місяць отримуватиме почесне звання «Експонат місяця». Проект триватиме протягом року і передбачає знайомство відвідувачів з картинами із фондового зібрання музею та їх цікавими історіями.
Завмираючи часом біля картин великих художників, розумієш, що нічого не знаєш ні про картину, ані про самого його творця. Проте відомі в минулому люди часто проживали настільки цікаве життя, що при читанні їх біографій виникає ціла гама почуттів – від захоплення до здивування і, навіть, несприйняття. Сьогоднішня розповідь – про велику художницю, яка за життя була відома і популярна, але чомусь при цьому отримувала за свою роботу жалюгідні копійки…
«Кожна її робота викликала захоплений гул», – відгукувався про творчість художниці Зінаїди Серебрякової її побратим по ремеслу С. Маковський.
З.Є.Серебрякова – російська, українська та французька художниця, живописець. Одна з перших російських жінок, які увійшли в історію живопису. Учениця Осипа Браза.
Творчість Зінаїди Євгенівни Серебрякової – значне явище в художній культурі ХХ століття. Серебрякова не тільки сказала своє самобутнє слово в мистецтві, а й продемонструвала вірність реалістичній традиції. Характерна для неокласицизму тяга Серебрякової до створення ідеальних прекрасних жіночих образів, врівноваженість композиції, чуттєва ліпка об’ємів, лаконічність і точність малюнка сформувались під впливом мистецтва італійських майстрів ХVІ – ХVІІ століть та традицій творчості О.Г. Венеціанова, Ф.С. Рокотова, Д.Г Левицького, В.Л. Боровиковського.
Народилась Зінаїда Серебрякова у селищі Нескучне Харківської області у творчій родині Бенуа-Лансере. Донька скульптора Євгена Олександровича Лансере, сестра художника Євгена Євгеновича Лансере. Навчалася в Петербурзі. Зінаїді пощастило – родина відомих митців і її талант відразу здобули їй авторитет. Широку популярність приніс Серебряковій автопортрет «За туалетом» (1909), вперше показаний на великій виставці «Мир искусства» в 1910 році.
У 1919–1920 роках працювала художником в археологічному та етнографічному музеях Харкова. У 1924 році 14 картин художниці з успіхом демонструвалися на виставці в Нью-Йорку, особливий інтерес викликала серед них картина «Спляча дівчинка на червоній ковдрі» (1923). Восени 1924 року Серебрякова поїхала до Парижу, отримавши замовлення на велике декоративне панно. Повернутися їй не вдалося, і вона виявилася відірваною від Батьківщини і дітей. В 1947 році отримала французьке громадянство. У 1966 році великі виставки робіт Серебрякової були показані в Москві, Ленінграді та Києві. Вона стає популярною в СРСР, її альбоми друкуються мільйонними тиражами, а картини порівнюють з Боттічеллі і Ренуаром.
1967 року Зінаїда Серебрякова померла в Парижі. Похована на цвинтарі Сент-Женев’єв-де-Буа.
Робота З. Серебрякової «Портрет доньки Тати» надійшла до музейного зібрання у 1936 році з колекції І.О. Бродського.
З нагоди новорічних та різдвяних свят 12 січня під час презентації картини З.Є. Серебрякової проводитиметься новорічна інтерактивна лекція з елементами перформансу.
Запрошуємо всіх бажаючих 12 січня 2018 року о 14.00
За додатковою інформацією звертайтесь за тел.7446035