15 листопада 2018 р. о 16:00 в Дніпропетровському художньому музеї відбудеться відкриття виставки дніпровської художниці Ірини Костирко «Моя осінь-весна».
Ірина Костирко як самостійна творча одиниця стала відома поціновувачам образотворчого мистецтва Дніпропетровщини приблизно з середини 2000-х, заявивши про себе участю у обласних художніх виставках та вступивши до лав місцевої організації Національної cпілки художників України тільки у 2010 році. Закінчивши у 1976 році Дніпропетровське художнє училище, Ірина Іванівна присвячує себе родині (виховує сина та допомагає чоловіку – художнику Олександру Костирку (1952–2001), відомому на Дніпропетровщині у 80-х – першій половині 90-х років) та протягом більш ніж 20-ти років працює художником-оформлювачем в обласному художньо-виробничому комбінаті. Раптова трагічна загибель чоловіка підштовхнула переглянути життєві та творчі пріоритети. Ірина, більшу частину життя перебуваючи «в затінку» свого чоловіка, змогла повернутися до призабутої зі студентських років самостійної творчої праці.
Персональна виставка у Дніпропетровському художньому музеї – це можливість для автора підбити своєрідні творчі підсумки, призупинитись і подивитись на те, що було зроблено протягом останніх п’ятнадцяти-двадцяти років. Серед представленого на виставці розмаїття живописних жанрів (а це і краєвид, і натюрморт, і портрет, і жанрова картина), для розуміння творчих уподобань автора, слід звернути увагу на пейзажі, що демонструють натурні штудії художника, та портретні зображення, в яких проглядається прагнення до поетичного, а подекуди і філософського осмислення дійсності.
Відчути, пережити та зафіксувати хвилюючі миттєвості, що вирують в довколишньому природному середовищі, – такі завдання ставить перед собою автор при створенні краєвидів. Це невеликі за розміром, з динамічною палітрою та фрагментарні за композиційною побудовою «віконця» в світ тихих радощів примхливого та швидкоплинного життя природи. Квітучий будяк, метелик, що присів на стовбур дерева, яблуня в саду, будь-який, начебто, звичайний природний мотив може схвилювати художницю. Побачивши прекрасне в повсякденному, авторка спонукає і глядача звернути увагу нібито на буденні, але такі виразні миттєвості життя флори та фауни.
Не менше за буття природи цікавить Ірину Костирко і життя оточуючих людей. Значний розділ виставки присвячено її рідному «місту на трьох пагорбах» та людям, які тут живуть. Це і міський краєвид з упізнаваними куточками («В піднебесну височінь», 2008), і портретні зображення цікавих автору персонажів («Портрет Антоніни Андріївни», 2008), і жанрові замальовки з життя мегаполісу («Мир», 2016). Лише влучного відображення характеру людини для автора замало, тому кожного разу вона прагне побачити та «написати» свою власну цікаву «історію». Зображення певної людської постаті в таких роботах стає поштовхом для переосмислення та узагальнення портретного образу конкретної особи до образу суспільного значення («Мелодія міста», 2010) або до створення жанрового портрета-картини («Розчулення», 2017).
Експонована виставка свідчить про те, що Ірина Костирко має своє «творче обличчя», власну упізнавану живописну манеру і, що не менш важливо, прагне не просто відображати місця, події та характери, а, відштовхуючись від оточуючої дійсності, пізнавати сутність явищ та створювати оригінальні художні образи.
Відкриття відбудеться 15 листопада 2018 р. о 16:00
Виставка діє по 9 грудня 2018 р.
Адреса музею: вул. Шевченка, 21
Виставка діє з 10:00 до 17:30 (каса до 17:00)
вихідні – понеділок, вівторок
Тел. 744-60-35, 47-33-38