Я тільки нині зрозумів за яких жахливих часів жили мої батьки і чому нам не розповідали про те. Вони боялися, щоб антилюдяна влада не змусила і нас страждати…
Зі спогадів Ю. Євдущенка
Напередодні знакової події для України, 30-ої річниці Незалежності, в Дніпровському художньому музеї 18 серпня о 16.00, відкриється виставка малярства Палладія і Юрія Євдущенків.
Палладій і Юрій – батько і син, що присвятили свою творчість найріднішій і найкращий у світі землі – країні зі славетною і драматичною історією; країні видатних митців; країні всесвітньо відомих Г. Сковороди, Т. Шевченка. «Свою Україну любить. Любіть її во время люте. В останню тяжкую минуту за неї Господа моліть» – заповіт великого Кобзаря був тим світлом, до якого протягом свого життя наближались Палладій і Юрій Євдущенки.
«… На трагічних подіях років сталінізму художник ставить особливий наголос: адже, це доля і народу, і його особиста… Чорні роки «колективізації» та голодомору особливо запам’яталися Палладію: він не тільки спостерігав жахи, влаштовані владою в українському селі, але й сам, шістнадцятирічний, добре натерпівся від голоду. Тому оминути тему більшовицького визиску та голодоморних втрат аж ніяк не міг», – зазначив поет, мистецтвознавець В. Старченко.
Із життєпису Палладія:
1 серпня 1917 р. народився Палладій Васильович Євдущенко в с. Кринички, що на Січеславщині.
У 1930 – ті рр. родину, в якій було 5 дітей, розкуркулили, власний будинок віддали під школу.
1936 – 1941 рр. - навчався у Дніпропетровського художньому училищі. Улюбленими педагогами були відомі художники М. Погрібняк і М. Панін
1942 р. – під час окупації Дніпропетровського належав до ОУН, брав участь у діяльності місцевої «Просвіті» (оформлював «націоналістичні вистави»).
1943 – 1945 рр - був депортований до Німеччини на примусові роботи на заводі.
1945 р. – визволення Червоною Армією, пощастило – замість Сибіру взяли на службу художником в одному зі штабів.
1946 – 1947 рр. – праця батьків у Саксаганському дитячому будинку врятувала художника від голоду.
1958 – 1977 рр. – оформлювач у Дніпропетровському художньо-виробничому комбінаті; участь в обласних виставках.
1991 – 2003 – створює серію робіт «Історія України».
2000 р. – перша персональна виставка робіт художника – політв’язня П. Євдущенка у приміщенні Дніпровської «Просвіти».
2005 р. – П. Євдущенко пішов із життя.
2017 рр. – друга, посмертна виставка відбулася в Дніпровському музеї українського мистецтва. Твори Палладія експонувалися поруч із творами його сина Юрія.
Із життєпису Ю. Євдущенка:
9 травня 1947 р. у с. Саксагань П’ятихатського р-ну Дніпропетровської обл. народився Юрій Палладійович Євдущенко.
1964 – 1968 рр. – навчався у Дніпропетровському художньому училищі у В. Загубибатька.
1972 – 1994 рр. – працював у Дніпропетровському художньому комбінаті.
з 1972 р – учасник республіканських і місцевих виставок.
з 1994 р. – член Національної спілки художників України
1994 – 2021 рр. – учасник обласних, всеукраїнських, міжнародних виставок.
Експозиція нашого музею концептуально відрізняється від попередньої спільної виставки двох художників у Музеї українського живопису. Якщо Юрій тоді представляв вільний, ліричний живопис, то наразі картини Юрія є продовженням батьківської лінії у відтворенні трагедійно-драматичного образу України. Нові революції, нові війни, нові «небесні сотні». Йому це болить. Разом із цим він саркастично сміється над своїм «совєтським» минулим, коли доводилося писати винятково «правильні» картини. Але батько і син вивільнилися з ворожого полону, як ті козаки – характерники, що ними захоплювався Палладій Євдущенко.
Адреса музею: м. Дніпро, вул. Шевченка, 21
Часи роботи: 10:30 до 17:30 (каса до 17:00)
Санперерва: 13:00 – 13:30
Вихідні – понеділок, вівторок
Тел.: (056) 746-26-80
www.artmuseum.dp