22 жовтня 2013 року в житті Дніпропетровського художнього музею відбулася резонансна подія. Цього дня народним художником України Василем Лопатою було подаровано музею 149 предметів. Зібрання музею поповнилося численними кольоровими та чорно-білими ліногравюрами; малюнками олівцем, сангіною, тушшю; авторськими афішами. Більша частина ліногравюр – ілюстрації до відомих літературних творів Т.Г. Шевченка, М.В. Гоголя та О. Гончара.
ЛОПАТА Василь Іванович (1941 р. н., с. Нова Басань Чернігівської обл.) – художник-графік, письменник. Народний художник України (2001), лауреат Державної премії України ім. Т. Шевченка (1993), лауреат літературної премії ім. О. Гончара (2007).
Найбільше відомий роботами в галузі книжкової графіки — ілюстрації до видань: «Сон князя Святослава» І. Франка (1966), «Українські народні думи» (1970), «Каменярі» І. Франка (1975), «Прапороносці» О. Гончара (1976), «Таврія» О. Гончара (1978), «Полтава» О. Пушкіна (1979), «Українські балади» (1981), «Українські героїко-фантастичні казки» (1982), «Слово о полку Ігоревім» (1986), «Оповіді про славне Військо Запорізьке низове» А. Кащенка (1989), «Кобзар» Т. Шевченка (1992), «Тарас Бульба» М. Гоголя (1999), «Маруся Чурай» Л. Костенко (2000) та ін.
У 1991 р. виконав ескізи оформлення українських грошових знаків — 1, 2, 5, 10, 20, 50, 100, 200 гривень (випущено в обіг у 1996); створив також ескізи оформлення українського дипломатичного паспорта (1991), паспорта громадянина України (1993).
Його роботи зберігаються у 15 музеях України, Третьяковській галереї в Москві, у Музеї при Католицькому університеті в Римі, у Бібліотеці Конгресу США у Вашингтоні, а також у приватних збірках в Італії, Великобританії, Канаді, Росії, Швейцарії, США.
