Сто років … Багато це? Чи мало?..
Для людини, безумовно, це багато, для міста – мало. А для музею?
Ідея створити в губернському центрі картинну галерею з’явилася завдяки діяльності художньої комісії при Катеринославському науковому товаристві на зламі XIX та ХХ століть. За сприяння цієї комісії в 1903 році була організована перша виставка творів місцевих художників, що стала початком формування колекції майбутнього музею.
Наступним кроком організаторів виставки було звернення до художників і колекціонерів, художніх об’єднань та Імператорської Академії мистецтв.
23 квітня 1914 року в катеринославській газеті «Русские ведомости» з’явилося довгоочікуване повідомлення про відкриття Міської картинної галереї. Катеринослав з радістю прийняв цю подію.
На виставці «ВИТОКИ», присвяченій сторічному ювілею Дніпропетровського художнього музею, представлено вибрані твори, що одні з перших надійшли до його колекції.
Ці твори є яскравими зразками академічного та реалістичного живопису історичного, побутового та пейзажного жанрів початку ХХ століття.
Твори П. Д. Шмарова «Горе переможеним», В. М Кучумова «Венера», С. Ф. Колесникова «Північний пейзаж. Осінь», С. М. Прохорова «Хвора дитина» — програмні академічні твори, відзначені золотими та срібними медалями Академії мистецтв.
Пейзажі В. В. Перепльотчикова, В. О. Плотникова, А. М. Васнєцова, А. О. Рилова, Б. В. Смирнова передають настрій глибокого занепаду та довгоочікуваних суспільством соціальних змін.
Романтичні прагнення, відхід від дійсності, замріяність, пошуки досконалості та жаль щодо мінливості часу відображено у творі С. А. Виноградова «Чекання. Літо минуло».
Незважаючи на вікову відстань, ці полотна — справжні твори високого мистецтва — сприймаються дуже сучасно та, як і раніше, знаходять свій полум’яний відгук й в серцях глядачів ХХІ століття.