Дніпропетровський художній музей взяв участь у VIIІ Всеукраїнському історико-культурологічному фестивалі “Мамай-fest 2015. На честь захисників України”, який проходив 5—7 червня 2015 року у Музеї історії міста Дніпродзержинська.
Куратор виставки Тетяна Хупава, головний зберігач Дніпропетровського художнього музею, презентувала виставку творів Олександра Висоцького “MAMAЙO. ПОГЛЯД ІЗ ЗАРУБІЖЖЯ”. Більше 20 років О.Висоцький живе у Німеччині (м.Кельн), проте, він ніколи не утинав зв’язків із рідним містом, його завжди турбувала доля України. Тож, тема виставки не є винятковою в контексті творчості автора і вписалася у тему фестивалю. Назва виставки “МАМАЙО” є надто промовистою й, водночас, інтригуючою. Митець інспірує тему вільно, різнопланово, еклектично. Мамай Олександра Висоцького об’єднує іпостасі мандрівного запорожця, вояки і гультяя, жартуна і бандуриста, філософа і поета, мудрого чаклуна, безстрашного народного героя. Представлені на виставці 24 твори (5 — з колекції Дніпропетровського художнього музею) виконані у різних техніках (акрил, змішана авторська техніка, туш) та стилях (в академічному, імпресіоністичному, кубістичному).
Ототожнюючи себе з Україною і повсякчас відчуваючи себе українцем, художник творчим шляхом реалізовує свою іманентну потребу в самоідентифікації. Років 8 тому, крок за кроком, — як зізнається художник, народжувалися ці твори.
На виставці представлено 2 твори, які митець написав вже 2015 року. Перший — велике полотно “ЧАС ДІЙ” — начебто розірваний контур карти України — хитаючись, все ж тримається. Читаємо написи: “Волноваха, Одеса, Рига, Мюнхен, Київ, Ірпінь, Львів, Кельн, Дніпро, “je suis Charlie”… Високу оцінку цій картині дав французький художник-карикатурист ГАБС, відвідавши виставку у лютому.
Другий — графічний твір “НАПАД — ЗАХИСТ” художник доповнив інсталяцією з різнокольорових (червоними, чорними, сірими) парасолями, які символізують миролюбивий характер українців, адже козак Мамай — своєрідне втілення українського характеру, акумульований образ стійкості, волелюбності, незламності народу, котрий протягом століть від нападників одбиваючись, плекав одвічну мрію: не ярмити нікого, не воювати, а в себе дома риштувати, мурувати, будувати. Але коли прийде ворог на рідну землю — то її захищати.
На виставці представлено твір “УКРАЇНА, КИЇВ, 2014”, присвячений всім захисникам нашої рідної землі — воїнам АТО і загиблим на Майдані.
Виставку у повному об’ємі (44 твори) у лютому 2015 року Олександр Висоцький представив у Дніпропетровському художньому музеї напередодні річниці подій на Майдані. Виставка у надто напружений і вирішальний для нашої країни час — мала бути, за словами художника, показана глядачеві, насамперед, нашого славного міста, адже художник саме на цій землі народився і виріс.
Показати цю виставку на “Мамай-festі 2015” Олександра Висоцького запросила директор Музею історії міста Дніпродзержинська Наталія Буланова. Художник відвідав м.Дніпродзержинськ, познайомився з п. Наталею і дав згоду на участь у фестивалі. Особисто відібрав твори. Але, на жаль, взяти участь у відкритті виставки не зміг.
Куратор виставки Т. Хупава подякувала Наталі Миколаївні Булановій за співпрацю, за чудову неповторну атмосферу однодумців — учасників фестивалю, висловила подяку колективу Музею історії міста Дніпродзержинська, що допомагав у монтажі експозиції виставки, і з яким було легко та приємно працювати. А від імені художника висловила повагу і вдячність Н. М. Булановій за те, що вже багато років вона об’єднує справжніх українців і патріотів країни.
Н. М. Буланова зазначила, що коли країна у небезпеці, “Мамай-fest” актуальний як ніколи. Образ Мамая є символом українців, архетипом нашої нації. Тому цей фестиваль — своєрідне звернення до самосвідомості українців через популяризацію козацьких традицій. Висловила надію, що fest стане додатковим стимулом до об’єднання українців, які живуть по обидва боки Дніпра.
Олександр Дмитрович ВИСОЦЬКИЙ (1950 р.н.) у віці сімнадцяти років вступив до художньої студії. Після вимушеної перерви — служба у лавах Радянської армії на Кубі — Олександр Дмитрович повертається до занять з живопису та малюнку вже у студії дніпропетровського художника Семена Шила. З 1973р. навчається у ЛВХПУ ім. Мухіної, а з 1980 р. — у Харківському художньо-промисловому інституті, по закінченню якого отримує диплом дизайнера. З 1986р. по 1993 р. поринає у надзвичайно цікаву й важливу у справі творчого становлення художника сферу — реставрування церковного живопису (Україна-Молдова). З 1992 року вступає до Спілки художників України, а вже наступного року від’їжджає до Німеччини. Активно бере участь у виставкових проектах в Кельні, Дюссельдорфі, Брауншвейзі (Німеччина), Антверпені, Амстердамі (Нідерланди), Дніпропетровську (Україна) та Москві (Росія). Твори митця зберігаються у художніх музеях України, Німеччини, Росії, а також в приватних колекціях.
Фото: Володимир Золотарьов, Тетяна Хупава, Ілля Архітектор, Сергій Петренко, Тетяна Савченко