9 березня о 14:00 з нагоди 202-річчя від уродин Тараса Григоровича Шевченка в Дніпропетровському художньому музеї відбудеться відкриття міні-виставки творів графіки з музейного зібрання, присвяченої життю та творчості українського світоча.
Цьогоріч на виставку з колекції було відібрано кільканадцять творів друкованої графіки, виконаних в різних техніках відомими українськими, зокрема й дніпропетровськими, митцями.
Далеко не секрет, Шевченко-художник відомий на Батьківщині та за її межами, здебільшого, як вправний офортист. І недарма. Не можна не зауважити особливої «пристрасті» Тараса Григоровича до цієї давньої й геть непростої графічної техніки. Будучи людиною надзвичайно обдарованою й добре освіченою, Шевченко глибоко затямив собі цінність гравюри як такої. Окрім того, що се була неабияка «муштра» індивідуальної майстерності художника, це ще й чудова, на той час, можливість популяризувати мистецтво, наблизити безцінні його взірці до якомога ширшого кола в суспільстві. «Стати добрим гравером — значить ширити в громаді прекрасне, повчальне, значить ширити світ істини, значить бути угодним Богові і корисним для людей. Найпрекрасніше, найблагородніше покликання гравера! Коли б не його чудодійний різець, скільки найчудовіших творів, доступних тільки для багатирів, марнувалося б у похмурих галереях», — писав у щоденнику Тарас Шевченко.
Нині ж, в добу новітніх технологій, гравюра з-поміж своїх переваг має, либонь, геть інші якості. Однак й досі, послуговуючись різновидами цієї техніки, художники продовжують служити високій меті популяризації прекрасного. І з безлічі естампованих облич звертають до нас свій погляд (а то й ховають) персонажі Шевченкових поезій, а часом — сам Кобзар: худорлявий хлопчина-пастушок, замріяний молодий поет-романтик, задумливий солдат, насуплений вусань з обтяженим суворою думою високим чолом, упізнаваний цілими поколіннями чоловік в кожусі й шапці, що він їх «виміняв» на молоді свої літа…
Нинішня «скромна» за обсягом виставка зацікавить аудиторію широкого спектру вподобань: і прихильників літературного доробку Шевченка, і поціновувачів друкованої графіки, і, зрештою, всіх небайдужих до українського образотворчого мистецтва й багатогранної особистості Тараса Григоровича. Адже експоновані твори знайомлять реципієнта зі зразками найпоширеніших технік високого, плоского й глибокого друку (ліногравюра, ксилографія, літографія, монотипія, гравюра на винипласті, офорт, техніка «сухої голки»). А тематично ж представлені роботи об’єднані у кілька кіл — ілюстрації до Шевченкових творів від таких майстрів гравюри, як, наприклад, М. Котляревська й М. Дерегус, та ряд образів Кобзаря, зокрема «репліки» на найвідоміші автопортрети Тараса Григоровича у виконанні В. Чебаника, В. Сушка, В. Масика, а також образи Шевченка, створені відомим дніпропетровським графіком М. Родзіним, знаним українським майстром ліногравюри В. Масиком, І. Данильцем, В. Касіяном та ін..
Загалом, виставка є таким собі «традиційним» жестом вшанування пам’яті Великого Кобзаря, що окреслює постать Шевченка очима митців минулого століття. То чи не гарний привід до переосмислення образу Тараса Григоровича й створення нових «портретів» великого українця в контексті нової доби?
Відкриття відбудеться 9 березня 2016 р. о 14:00
Виставка діє по 27 березня 2016 р.
Адреса музею: вул. Шевченка, 21
Музей працює з 10:00 до 17:30 (каса до 17:00)
вихідні – понеділок, вівторок