14 липня о 16:00 в Дніпропетровському художньому музеї відбудеться відкриття виставки творів живопису Михайла Кокіна. Першої від часу смерті художника музейної виставки, де експоновано майже всю колекцію його творів з музейного зібрання.
Михайло Олександрович Кокін (1921 – 2009) — геть не пересічний художник й далеко не другорядна постать на сторінках літопису дніпровського творчого осередку. Народний художник України, тривалий час — головний художник Дніпропетровського художньо-виробничого комбінату, талановитий живописець, завжди упізнаваний в своїх творах, митець, прямо причетний до формування у свідомості вітчизняної творчої спільноти уявлення про дніпропетровську школу живопису.
До справи становлення Михайла Кокіна як митця доклали руку свого часу легендарні вчителі: в Дніпропетровському художньому училищі — М. Панін та М. Погрібняк, у Київському державному художньому інституті — С. Григор’єв та В. Костецький. А учневі таких особистостей гріх не віднайти власного творчого «обличчя».
І колекція творів живопису Михайла Кокіна в музейному зібранні має достатній діапазон, аби окреслити «портрет» митця.
На нинішній виставці представлено біля 40 полотен живописця різних жанрів: пейзажі, портрети, натюрморти, тематичні картини.
Найміцніше, мабуть, в нашій свідомості Михайло Олександрович закріпився саме як майстер пейзажного жанру. Жвавим мазком, часом імпресіоністичним, часом відверто декоративним, а часом й акварельним, входячи в поточний стан природи, Михайло Кокін не стільки відтворює дійсність, не стільки транслює свої миттєві враження від натури, скільки створює самобутні пейзажі — пейзажі-картини, пейзажі-образи, пейзажі-настрої. Особливою рисою Михайла Кокіна як пейзажиста є рідкісна здатність, працюючи зі звичною нашому оку натурою, вивищувати буденні фрагменти рідних краєвидів до рівня художнього образу.
Якщо пейзажі Михайла Кокіна, здебільшого, є пошуком настрою, стану, спробою тонкого віднайдення образу натури, то вже твори портретного жанру художника свідчать про намагання все тим же живим упевненим мазком «набрати» не зовнішню подобу моделі, а її характер. Психологічно потужними в арсеналі зображальних засобів і прийомів Михайла Кокіна є не лише живий колір, рвучкий, часто скульптурно точний, мазок, а й сама композиція — положення моделі у просторі, обраний ракурс.
Значну увагу куратори експозиції також приділили натюрмортам митця, на яких все частіше він зосереджувався в зрілий період творчості. Переважну більшість картин цього жанру навіть складно назвати натюрмортами, в хрестоматійнім зрізі цього поняття. Це, радше, пленерні етюди. Адже предмети тієї самої «натури мертвої» Михайло Кокін пише «живими» — ніби випадково вихоплює метке око художника їх в побутовім користуванні, на свіжім повітрі, в садку на столі чи коло вікна — там, де лишили ґазди. Мінімум постановочності. Багато повітря і світла. І саме тут чи не найповніше митцеві вдається «помирити» свій легкий стиль письма із творчим завданням — вловити саме момент, зафіксувати стан, вихопити враження.
Своєрідним «бонусом» для відвідувачів стануть дві тематичні композиції Михайла Кокіна, які дещо відрізняються від вже бачених «камерних» картин митця.
Фото Олександра Ярошенко
Відкриття відбудеться 14 липня 2016 р. о 16:00
Виставка діє по 7 серпня 2016 р.
Адреса музею: вул. Шевченка, 21
Музей працює з 10:00 до 17:30 (каса до 17:00)
вихідні – понеділок, вівторок
Тел. 744-60-35, 47-33-38